Улюблене із Єсєніна

Шел Господь пытать людей в любови,
Выходил он нищим на кулижку.
Старый дед на пне сухом в дуброве,
Жамкал деснами зачерствелую пышку.
Увидал дед нищего дорогой,
На тропинке, с клюшкою железной,
И подумал: "Вишь, какой убогой,-
Знать, от голода качается, болезный".
Подошел Господь, скрывая скорбь и муку:
Видно, мол, сердца их не разбудишь...
И сказал старик, протягивая руку:
"На, пожуй... маленько крепче будешь".
1914

Студенти - тупе стадо. Так вважає Міністерство

Вчора я прийняла участь у загальнонаціональному студентсвькому референдумі стосовно освітніх реформ. Щоправда, дізналася про це через 12 годин після голосування.

Вранці меня вручили листочок зі словами: "Заповни анкетку". Я сприйняла це як звичайне "коридорне акнетування", які інколи проводять в нас на факультеті. Відповівши, віддала і забула, а вже ввечері мені відкрила очі на цю подію стаття Ірини Бекешкіної - це ж треба, я голосувала на загальнонаціональному референдумі, влаштованому Табачником. От тільки бланк, який мені вручали, не мав верхньої шапки, як це мало би бути за правилами референдуму:

Я, як і мої одногрупники, отримали   обрізаний листок, починаючи з першого питання. Ми не вказували своїх даних і не  знали ані назви і тематики опитування, ані авторів, ані спонсорів - нічого. Я, звісно, не знаю, чи матимуть такі відповіді якийсь юридичний сенс, але все одно це ображає: питання побудовані так, що просто змушують студента ПІДТРИМАТИ  "якнайшвидше ухвалення законопроекту"(питання 7). Для тих, хто не знає, що законопроект не складається лише з питань, вказаних  в анкеті і тих, хто не проти  підвищення стипендії (питання 2)й статичності цін за навчання протягом дії контракту (питання 3) - поставити ТАК у 7 питанні - є природним і невимушеним БАЖАННЯМ. 

  Незабаром, на чергові страйки студентівв, студентських профспілок та громадських організацій,  пан Табачник зможе відповісти: "Ми маємо результати студентського референдуму. Переважна більшість  проголосувала за прийняття Закону. В чому питання?"

Можу зробити висновок, що пан Міністр, з метою якомога швидше надати чинності Закону "Про вищу освіту" навмисно надурив студентів.  Цими діями Міносвіти підтверджує свою неповагу до студентства та ставлення до молоді як до тупого стада.

Думки на ніч.

 На журфаці нове завдання:  маємо записувати все цікаве, що привернуло нашу увагу і сподвигнуло на роздуми.  Перше, що привертає зараз увагу: мені складно читати текст курсивом... Ось. Так значно легше. Вам також?

Останнім часом часто  чую від людей намагання мене повчати. Розмови про те, що я не така, якою маю бути ,спілкуюсь не з тими людьми, і взагалі з мене протрібно вибити "всю цю дурь" (прим. "дурь" - це так званий "невиправданий патріотизм та фанатизм").  Спочатку це мене збивало з пантелику, а потім я зрозуміла, що в першу чергу маю бути  не тією, ким мене хоче бачити натовп, а   самою собою. В решті -решт, мене розуміють люди, які підтримують мої погляди. А чия думка важливіша в таком разі: соратників чи опозиціонерів з іншої сторони барикад? Висновок з риторичного питання один: я не збираюся робити щось лише тому, що цього вимагає більшість, яка мене не розуміє. (Написала це спеціально, щоб запам'ятати).

Власне це все, що я хотіла написати .І скоріш за все,  це було зроблено лише для  власного переконання. Але я знаю, що цього знадато мало, як для нічних роздумів ,тому згадаю одну сцену, яку бачила декілька днів тому:

Вечері біля кіоску я зустріла пару років 50-65. Чоловік просив грошей в жінки на пляшку.
- Кать, ну пожалуйста...
- Ты издеваешься?
- Ну немного...
- У меня 70 грн. осталось до 15го числа. Даже и не думай.

Не знаю, чим все закінчилося,  я пішла далі, вражена тим, що цій сім'ї ще тиждень прийдеться жити на 10 грн. в день, що жінці, мабуть, дуже сумно по вечорах і, сподіваюсь, в неї є діти і онуки, які могли б її розрадити. Ви спитаєте мене, яка мораль?  Ніякої. Окрім того, що я не хочу, щоб хтось з вас або я опинилися  в такому діалозі.

Путінська бротьба з демографічною кризою (ВІДЕО)

Зрозуміло, що це Путінський піар під вибори. Але інформація, статистика та методи вирішення проблеми - варті уваги.

Я в ТСН тижні.

щоб не загубити
ВІДЕО

Вдарити Табачника: хоробрість чи приниження своєї країни?

Я обурена. "Братство Св. Луки", яке я так захищала, коли судили Сінькову, знову піариться: в цей раз на міжнародному форумі "Освіта в Європі", що проходить у Києві. Яєчню жарити ніде - знайшли інший вихід - вдарити публічно міністра Табачника букетом квітів.



Я особисто також проти Табачника. Мені не подобаються його переписування підручників з історії, українофобські настрої, неефективний законопроект "Про вищу освіту" і т.п. Я підтримую усілякий супротив режимові, принаймні за те, що цей супротив демонструють сміливі та дієві відчайдухи. Я пишаюсь тим, що українці здатні боротися за свої права.

Та інше мене обурює. А саме: дуже незначна кількість коментарів під відео, що засуджують такий спосіб висловлення протесту. Адже дівчина з букетом квітів мала усвідомлювати: в тій залі для іноземних гостей (не останніх людей європейського суспільства - варто це розуміти) вона була уособленням УКРАЇНСЬКОГО студенства, української жінки. Чи можна вважати чергову демонстрацію такої нахабної культури українців - подвигом, в той час, коли ми прагнемо до цивілізованої Європи?

Героїня ролика стверджує, що прагнула принизити міністра освіти. Невже ніхто не розуміє, що кожного разу, коли ми б'ємо дівчат у ресторанах, здираємо з людей георгіївські стрічки або жаримо яєчню на вічному вогні - ми принижуємо в першу чергу Україну?.

Якщо ви проти - напишіть свій законопроект, продемонструйте європейцям свою ерудованість та обізнаність в освітянській сфері, заведіть корисні контакти,покажіть, що розумніші за Міністерство. Значно благородніше, аніж піаритися таким дешевим та ганебним способом, чи не так?

Що зробила Польща за останні 20 років і чого не зробили ми.

Наприкінці 80-х років поляки приїжджають до Львова і купують львівські телевізори «Патріот». У 1989 році до влади приходить партія «Солідарність» - до сих пір ця назва викликає теплі почуття у поляків, як то було б, наприклад, в нас на «Помаранчеву революцію», якби все насправді вийшло як хотілося. В тому ж році – ряд адміністративно-правових реформ. В результаті сьогодні Польща – лідер у Європі за фінансовою незалежністю – її сукупний борг становить менше 60% ВВП. Польща вступила до ЄС і зберегла свою національну ідею.

У 2007 році В. Ющенко заявив, що кількість міліардерів в Україні більша всіх разом узятих в Європі. В нас є певна група людей, котра в своїх руках контролює 70% експорту. А економіка Польщі базується на малому та середньому бізнесі, який дотується владними структурами (а ті, в свою чергу – ЄС!). Вельми заможних людей в Польщі мало, та, якщо вони є, їх немає у владі.

Вашій увазі хочу представити дані, отримані мною від Малопольського агенства підтримки регіонального розвитку, який я відвідала в Кракові:
Польща (статистика на кінець 2010 року):
Населення – 38 млн.
Площа – 312 тис. км.2
Приріст ВНП – 3,8%

1989 р. – початок будівництва економіки вільного ринку.
1990 початок приватизації держпідприємств.
1999 – Член НАТО(За Квасневського)
2004 – Член ЄС (За Квасненвського)
1997 – Прийняття Конституції РП (Перша асоціація в мене: Речі Посполитої. В Польщі майже скрізь фігурує ця назва. Як на меморіальних табличках, так і в розмовах. Поляки цінують історію, особливо історію цієї могутньої держави).
Малопольська (Область, центром якої є Краків):
Популяція – 3,2 млн. (8,6 % населення Польщі)
Площа – 15 108 км.2
Середня зарплата – 750 євро
Кількість підприємств -300 тис. (з них – майже 4 тис. – з іноземним капіталом)
Торгові оберти Малопольського регіону з Україною:
Експорт –163 млн. євро
Імпорт – 43,2 млн. євро

Яка заслуга в цьому Малопольського агенства регіонального розвитку? (Засноване в 1993 році як акціонерне товариство з метою ревіталізації деградуючих промислових територій):
Проект «Стань Малопольським підприємцем» -
*Надання 40 тис. Польських злотих на відкриття фірми.(в гривні – множити на 3)
*Надання щомісячно по 800 злотих на покриття господарських витрат.
*Безкоштовний консалтинг та навчання.
*За даними за рік створено 580 фірм, на загальну суму дотацій 1, 110млрд злотих (!!!!).

Я привела один з багатьох прикладів, чудово ілюструючих, як стрімко Польща йде попереду нас. Крім того, зараз в Польщі створена мережа органів міського самоврядування, так званих територіальних громад, що розвивають свої регіони, періодично підпитуючись фінансами від ЄС.

Народні обранці територіальних громад не мають права на власний бізнес і на присвоєння коштів ЄС до свого банківського рахунку. Впевнена, що це не виключає можливість якихось певних махінацій, проте, якщо виявляється, що чиновик має бізнес чи взяв хабара, він ВТРАЧАЄ своє місце. Якщо організація використала кошти не за домовленістю ЄС – вона БІЛЬШЕ ЇХ НЕ ОТРИМУЄ. Можливо, саме завдяки такій політиці, дороги в Польщі – це дороги, а не щось схоже на наш сором, зарплати і ціни на продукти такі, щоб людина мала змогу витрачати на їжу 7% свого місячного прибутку, а не 60, мери міст не зникають на півроку з ізраїльськими паспортами, і замість таксопарків зростає кількість велопарковок та велодоріжок (ними Краків весь майорить).

Справа в загальній культурі, ментальності, відповідальності за себе, свої вчинки та їх вплив на громаду. І вже потім йдуть гроші від ЄС. Бо якби не відповідальність – ці капітали б зникали десь на тих невидимих кордонах (Їдеш по ЄС, і бачиш одні лиш невидимі кордони. З Польщі до Чехії, якз Дніпропетровська до Нікополя: проїжджаєш табличку – і ти вже за кордоном).

Що ж, завершу початком. Наприкінці 80-х років поляки приїжджають до Львова і купують львівські телевізори «Патріот». В 2011 – українці контрабандою продають в Польщі сигарети і алкоголь, щоби вижити.